Информационный центр «Все Решено»->Готовые работы->Курсовая работа->Прочее->Курсовая работа — «Біохімічні основи виробництва антибіотиків»

Курсовая работа — «Біохімічні основи виробництва антибіотиків»

Вид работы: курсовая работа

Дисциплина: Промислова біотехнологія

Тема: Біохімічні основи виробництва антибіотиків

Объем: 42 стр

Год сдачи работы: 2013

Язык выполнения: украинский

 

Содержание

Вступ

1. Загальна характеристика антибіотиків та методів їх отримання

2. Отримання окремих антибіотиків

2.1. Пеніциліни

2.1. Цефалоспорини

2.3. Карбапенеми

2.4. Аміноглікозиди

3. Методи культивування продуцентів

4. Принципи та конструкції біореакторів

4.1. Ферментер з механічним перемішуванням барботажного типу

4.2. Ферментери з пневматичним перемішуванням і керуванням  середовищем

5. Основні компоненти біотехнологічних виробництв

5.1. Повітропідготовка у біотехнологічному виробництві

5.2. Підготовка поживних середовищ

5.3. Приготування і стерилізація поживних середовищ

5.4. Отримання посівного матеріалу

6. Виділення, концентрування та очистка біотехнологічних продуктів

7. Контроль та керування  біотехнологічними процесами

Висновки та результати роботи

Список  використаної літератури

 

Вступ 

Останнім часом у багатьох галузях господарства, медицині, ветеринарії, харчовій промисловості зростає використання антибіотичних препаратів, які отримані біотехнологічним шляхом.

За допомогою генетичної інженерії можуть бути отримані клітини – суперпродуценти (гіперпродуценти), які синтезують властиві їм речовини в підвищених кількостях. У результаті можна одержати такі важливі речовини, як антибіотики.

Міцеліарні гриби утворюють близько 1200 антибіотичних сполук. Найбільший інтерес для клінічної практики представляють пеніциліни, цефалоспорини, гризеофульвін, трихотецин, фумагіллін та ін. Пеніцилін синтезується певними видами Penizillum (P. chrysogenium, P. brevicompactum, P. nigricans) і деякими видами Aspergillus (A. flavus, A. nidulans) . Основним продуцентом при промисловому отриманні цього антибіотика є P. chrysogenium, в процесі життєдіяльності якого утворюються різні форми пеніцилінів, що відрізняються будовою бічної частини молекули антибіотика, біологічною активністю та спектром протимікробної дії.

Найважливішим продуцентом антибіотиків цефалоспоринового ряду, що застосовуються у фармацевтичній промисловості, є Cephalosporium acremonium і актиноміцет Streptococcus clavuligereus (цефалоспорин С, цефаміціни С, цефалексин , цефрадін) . В останні роки отримані нові хімічні модифікації цефалоспоринів (цефапарол, цефатрізін, цефамандол, цефаксітін).

Великі труднощі при виробництві антибіотиків на основі мікроміцетів представляє біомаса у вигляді міцелію, що ускладнює конструкції біореакторів і призводить до зміни гідродинамічних властивостей культуральної рідини.

 

СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ

  1. Б. Албертс, Д. Брей, Дж. Льюис, М. Рэфф, К. Робертc, Дж. Уотсон Молекулярная биология клетки. Пер. с англ. М.: Мир, 1994. – 548 с.
  2. Беккер М. Е. Введение в биотехнологию. – Рига, Наука, 1974. – 346 с.
  3. Березов Т. Т., Коровкин Б. Ф. Биологическая химия. – М.: Медицина,  1998. – 704 с.
  4. Биотехнология: Учебное пособие для вузов./Под ред. Н. С. Егорова, В. Д, Самуилова. Кн. 6. Микробиологическое производство биологически активных веществ и препаратов. – М.: В. ш., 1987. – 143 с.
  5. Биотехнология: Учебное пособие для вузов./Под ред. Н. С. Егорова, В. Д, Самуилова. Кн. 2. Современные методы создания промышленных штаммов микроорганизмов. – М.: В. ш., 1988. – 208 с.
  6. Губський О. І. Біологічна хімія: підручник. – К.: Укрмедкнига, 2000. – 508 с.
  7. Елинов Н. П. Основы биотехнологии. – СПБ, Наука, 1995. – 600 с.
  8. Овчинников Ю. А. Биоорганическая химия. – М.: Просвещение, 1987. – 815 с. 
  9.  Новиков  В. І., Сидоров Ю. О., Швед О. В. Тенденції розвитку комерційної біотехнології, ISSN 0372 Вісник НАН України, 2008. - №2.- с.25 – 39.
  10.  Квач С.В., Ерошевская Л.А., Зинченко А.И. Генно-инженерное конструирование штамма-продуцента бактериальной аденозиндезаминазы. Минск, Весник биохимии, 2007. - №3. – с. 45 – 48.
  11.  Макролиды / Под ред. А.М. Попковой, А.Л. Вёрткина, С.В. Колобова. – М.: Диалог-МГУ, 2000.
  12.  Страчунский Л.С., Козлов С.Н. Макролиды в современной клинической практике. – Смоленск: Русич, 1998.

Также советуем посмотреть другие готовые работы:
Диплом — «Інноваційні підходи в організації слухання музик на уроках в ЗОШ (на прикладі уроків музичного мистецтва у 7 класі ЗОШ)»
Курсовая — «Лизинг воздушных судов в управленческих решениях»
Диплом — «Специфіка новиннєвої політики державного телеканалу на сучасному етапі»

Заказать курсовую работу