Информационный центр «Все Решено»->Готовые работы->Курсовая работа->Право->Курсовая — Деликты в международном частном праве

Курсовая — Деликты в международном частном праве

Вид работы: курсовая работа

Дисциплина: международное частное право

Тема:  Деликты в международном частном праве

(Делікти в міжнародному приватному праві)

Объем: 37 стр

Год сдачи работы: 2012

Язык выполнения: украинский

 

Содержание

ВСТУП

1.ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДЕЛІКТНИХ ВІДНОСИН У МІЖНАРОДНОМУ ПРИВАТНОМУ ПРАВІ

1.1 Визначення та склад делікту у міжнародному приватному праві

1.2 Джерела правового регулювання деліктних відносин.

2.КОЛІЗІЙНІ ПИТАННЯ РЕГУЛЮВАННЯ ДЕЛІКТНИХ ВІДНОСИН У МІЖНАРОДНОМУ ПРИВАТНОМУ ПРАВІ

2.1 Еволюція колізійних прив'язок, застосовуваних до деліктних зобов’язань

2.2 Уніфікація колізійних норм, що застосовуються до деліктних зобов’язань

3. ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ОКРЕМИХ ВИДІВ ДЕЛІКТІВ В МІЖНАРОДНОМУ ПРИВАТНОМУ ПРАВІ

3.1 Заподіяння шкоди життю та здоров'ю

3.2 Заподіяння шкоди майну

3.3 Порушення прав споживача

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

Вступ 

У науці цивільного права зобов’язання тради­ційно поділяються на дві великі групи: договірні та недоговірні (позадоговірні). Цей поділ заснований на критерії підстав виникнення зобов’язань: до­говірні виникають на підставі договорів (право­чинів), тобто за згодою сторін, а недоговірні – на підставах, встановлених законом. Крім того, для договірних зобов’язань характерним є те, що вони оформлюють нормальний майновий обіг, а недо­говірні зобов’язання опосередковують аномальні майнові відносини.

Одним із важливих інститутів, що належать до групи недоговірних зобов’язань, є зобов’язання, які виникають із завдання шкоди (деліктні зобов’язання). Деліктні зобов’язання мають своїм змістом відповідальність особи, що завдала шкоду.

Деліктні зобов’язання – є одним із найпоширеніших видів правових зобов’язань. Шкода заподіюється внаслідок настання нещасного випадку на виробництві,в побуті, незаконними діями посадових і приватних осіб,техногенними катастрофами і аваріями.

Фізичні особи гинуть, стають інвалідами, отримують тілесні ушкодження внаслідок нещасного випадку на виробництві, вчинених щодо них злочинів, внаслідок побутових травм. Також, шкода може бути заподіяна не лише здоров’ю, а й особистим немайновим благам – честі, гідності, діловій репутації, майновим інтересам фізичних і юридичних осіб.

Часто наслідки делікту, скоєного на території однієї держави, проявляються в межах іншої юрисдикції (так звані «транскордонні правопорушення»).

Як наприклад, підприємство, що знаходиться в Угорщині  скинуло в Дунай промислові відходи, а селянські господарства Румунії, Болгарії або Молдови, що знаходяться за сотні кілометрів нижче за течією, використовували цю воду для поливу. Якість сільськогосподарської продукції в цьому випадку різко погіршується.

А після аварії на Чорнобильській АЕС радіаційна хмара було принесено вітром на територію низки європейських держав, що заподіяло шкоду у цих державах. Як наслідок цього було пред'явлення позовів про відшкодування шкоди.

У сучасному світі спостерігається тенденція інтернаціоналізації деліктних відносин, пов'язана з розширенням сфери міжнародного використання об'єктів, що є джерелом підвищеної небезпеки. Внаслідок цього існує нагальна необхідність розробки нових способів захисту прав потерпілого та інтересів підприємців. У даній сфері міжнародних цивільних правовідносин зростає роль міжнародних багатосторонніх конвенцій.

Тому, виконання зобов’язань із заподіяння шкоди є важливим засобом охорони економічних та соціальних засад країни, оскільки надають можливість захистити і відновити в більшості випадків порушене право, яке становить основу будь-якого класового суспільства.

Деліктні зобов’язання привертали увагу дослідників різних часів. Так, деліктні зобов’язання були предметом спеціального дослідження у працях К. М. Варшавського, А. Г. Гойхбарга, Х. І. Шварца, М. М. Агаркова, К. А. Флейшиць, Ю. Х. Калмикова, В. І. Кофмана, В. О. Тархова, О. С. Іоффе та інших науковців. В Україні здійснювали розвідки окремих аспектів деліктів в цивільному праві Я. М. Шевченко, Д. В. Боброва, І. С. Канзафарова, Т. В. Ківалова, С. Приступа та інші.

Актуальністьобраноїтеми обумовлена теоретичною та практичною значимістю розглянутої правової категорії, широким поширенням деліктів у міжнародних відносинах.

Метою  роботи є комплексний розгляд деліктних зобов'язань в міжнародному приватному праві.

Виходячи з поставленої мети, вирішуються такі завдання:

1) проаналізувати теоретичні основи деліктних правовідносин: поняття, сутність, значення та їх різновиди;

2) комплексно розглянути деліктні правовідносини у міжнародному приватному праві, а саме: суб'єкти, об'єкти, зміст (права, обов'язки, відповідальність);

3) розглянути як колізійні, так і матеріальні норми права, що застосовуються до міжнародних приватноправових відносин;

4) виявити проблемні моменти законодавства відносно деліктного правовідносини з участю іноземного елемента.

Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у зв'язку з появою, розвитком, застосуванням і зміною деліктних зобов'язань.

Предметом дослідження виступає делікт як правова категорія.

Методи дослідження використовуються як загальнонаукові, так і спеціальні: загальні методи наукового пізнання, методи емпіричного і теоретичного дослідження, - що дозволяють досліджувати проблему комплексно.

 

СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ

  1. Конвенція про міжнародні автомобільні перевезення пасажирів і багажу  Україна, Російська Федерація, Азербайджан [...]; Конвенція, Міжнародний документ від 09.10.1997, 09.07.1997 р.
  2. Конвенція про право, що застосовується до дорожньо-транспортних пригод// Гаазька конференція з Міжнародного приватного права, Міжнародний документ від 04.05.1971 року.
  3. Міжнародна конвенція про створення Міжнародного фонду для компенсації шкоди від забруднення нафтою. //ООН; Конвенція, Міжнародний документ від 18.12.1971 року.
  4. Закон України «Про міжнародне приватне право» від 23 червня 2005 року №2709-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – №32 (12. 08. 2005). – ст. 422.
  5. Закон України «Про ратифікацію Конвенції про міжнародні автомобільні перевезення пасажирів і багажу» від 08.04.1999 № 581-.XIV// ВВР України, 1999, N 19, ст.179.
  6.  Верховна Рада України; Закон від 08.04.1999 № 581-XIV
  7. Закон України «Про приєднання України до Міжнародної конвенції               про цивільну відповідальність за шкоду від забруднення нафтою» // ВВР України, 2002, N 35, ст.260.
  8. Закон України «Про приєднання України до Конвенції про право, що застосовується до дорожньо-транспортних пригод» від 15.06.2011 № 3513-VI// ВВР України, 2012, N 4, ст.14.
  9. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV із змінами та доповненнями// ВВР України. – 2003. – № 40–44. – 356 ст.

10. Богуславский М.М. Международное частное право: Учебник. – М.: Норма, 2009. С. 392.

11. Германское право. Часть 1. Гражданское уложение / пер. с нем. – М.: Международный центр финансово-экономического развития, 1996. – 552 с.

12. Гетьман-Павлова И.В. Международное частное право: Учебник. – М.: Эксмо, 2005. С. 389.

13. Дернбург Г. Пандекты. – Том.2. – Часть 2. – Москва., 1911. – 396 с.

14. Жюллио де ла Морандьер. Гражданское право Франции. В 3-х т. – М.: Издательство иностранной литературы, 1960. – Том 3. – 748 с.

15. Маковій В.П. Взаємне поглинання сутнісних теорій делікту у міжнародному приватному праві// Юридичний вiсник Причорномор’я № 1(1)//2011. С. 318-323.

16. Матвеев Ю.Г. Англо-американское деликтное право / Ю.Г. Матвеев. – М.: Юридическая литература, 1973. – 176 с.

17. Міжнародне приватне право: навч. посіб. / за заг. ред. В. М. Гайворонського, В. П. Жушмана. – К.: Юрінком Інтер, 2007. – 366 с.

18. Международные акты о правах человека. Сборник документов. - М.: НОРМА - ИНФРА - М, 1998. -С. 165-167.

19. Сакаэ Вагацума, Тору Ариидзуми. Гражданское право Японии: В 2 кн. – М.: Прогресс, 1983. – Кн. 2. – 335 с.

20. Сборник документов Совета Европы в области защиты прав человека и борьбы с преступностью / Сост. Москалькова Т. Н. и др. - М.: Спарк, 1998. - С.81-85.

21. Французский гражданский кодекс 1804 года: с позднейшими изменениями до 1939 года / Перевод И.С. Перетерского. – М.: Юр. изд., 1941. – 471 с.

Также советуем посмотреть другие готовые работы:
Курсовая — «Договор аренды и его виды»
Курсовая — «Формування й розвиток визначення поняття злочину в історії кримінального права»
Реферат — «Корпоративне право Китаю»

Заказать курсовую работу